Матеріали міжнародного семінару для експертів з реформування вищої освіти «Результати навчання та студенто-центроване навчання» (17-19.04.2016)

Назва заходу: Семінар для експертів з реформування вищої освіти «Результати навчання та студенто-центроване навчання»

Термін проведення: 17-19 квітня 2016 року
Місце проведення: Університет Таллінна (Естонія)

Учасник від України: Ставицький Андрій Володимирович, доцент, координатор ЄКТС Київського національного університету імені Тараса Шевченка, національний експерт з реформування вищої освіти;

Програма та матеріали: http://supporthere.org/tallinn2016 

Ключова інформація:
Семінар в Університеті Таллінна (Естонія) дав розуміння стратегії і цілей, управління, структур, процесів і діяльності конкретного університету, Семінар був дуже інтерактивним, що дозволило учасникам зустрітися і обговорити нагальні проблеми з співробітниками і студентами університету, іншими зацікавленими сторонами, представниками уряду, вищих органів освіти і роботодавців. Захід був присвячений результатам навчання і студенто-центрованого навчання, ставлячи такі головні питання:
• Яким є результати навчання і студенто-центроване навчання?
• Яким чином вони були розроблені і впроваджені в різних дисциплінах?
• Яким чином вони змінили інститути та їх членів?
• Яка роль та співпраця із зовнішніми зацікавленими сторонами (роботодавці, промисловість, установи-партнери)?
• Яка взаємодія установ і системи вищої освіти (ролі Міністерства, конференції ректорів, Національного агентства по забезпеченню якості і національних рамок кваліфікацій)?
Захід дав учасникам розуміння інституційної практики щодо результатів навчання і студенто-центрованого навчання. У ньому також розглядалися деякі питання, що стосуються взаємодії університету, системи вищої освіти і зовнішніх зацікавлених сторін. На семінарі були розглянуті практики на всіх рівнях досвіду та їх вплив на установи та системи вищої освіти.

Учасники заходу:
Більше 50 учасників зі Східної Європи, країн Балтії, країн Близького Сходу були запрошені на семінар. Слід зазначити, що до події було проведено спеціальне попереднє опитування серед учасників. Це допомогло прояснити труднощі в розумінні сучасного етапу в студенто-центрованому навчанні в різних країнах. Кожна країна була представлена одним або двома людьми, що дозволило зробити знайомство з ними набагато простішим, ніж на інших аналогічних заходах.

Опис і ключова інформація:
Перший день заходу був присвячений обговоренню інституціонального підходу щодо розробки, впровадження та підтримки результатів навчання та студенто-центрованого підходу. Як виявилося, за результатами попереднього опитування лише 5% учасників зазначили, що у їх університетах широко використовується студенто-центрований підхід, що очевидно, є суттєвою перешкодою для подальшого його впровадження та всебічного аналізу. Тому надзвичайно важливим є розповсюдження найкращих практик різних університетів, дискусія щодо того, як саме університетська спільнота сприймає студенто-центроване навчання, які виклики стають на шляху його імплементації.

Розглянутий приклад Йорданії засвідчив, що має бути суттєво змінена філософія відношення до студентів. На сьогоднішній день студенти можуть знайти знання всюди: інтернет, книги, спілкування з людьми, а тому проста передача знань втрачає свою доцільність. Більш важливим є те, як студент може використовувати нові знання та вміння, як швидко він може застосовувати їх у практичній діяльності. З цієї причини оцінка результатів навчання на іспиті виявляється дуже суб’єктивною, коректна оцінка повинна складатися з постійного процесу протягом семестру. Також відзначалося, що весь процес переходу до студенто-центрованого навчання повинен спрямовуватися за допомогою так званого розподіленого лідерства, оскільки метод знизу-вгору взагалі не спрацьовує, а метод згори-вниз призводить до значної формалізації процесу. Автор прийшов до висновку, що необхідно перетворити три університетські основи (викладання, дослідження, освітні послуги) на три інші (навчання, інновації, розподілене лідерство).

Цікавою була пропозиція ранжувати результати навчання відповідно до трьох цілей (технічна майстерність, професійне зростання, навички управління). Відповідно, у матриці навчальної програми кожен результат навчання може слугувати виконанню основної мети (Х) та допоміжної (Y):

Відповідно, кожний результат навчання корелюється з відповідною дисципліною трьома способами: якщо дисципліна сильно впливає на досягнення результату навчання, то в матриці ставиться (H)igh, якщо не дуже сильно – M(edium), в інших випадках L(ow).

Також автор суттєву увагу приділив активним дієсловам при визначенні результатів навчання, то в цілому нагадує таксономію Блума . Було також підкреслено, що правильне формулювання результатів навчання створює спільну мову для стейкхолдерів всіх країн, дозволяє бути впевненим, що навчання не відривається від потреб ринку.
Приклад Грузії показав, що існують певні проблеми у демонстрації результатів навчання після закінчення вузу. Це пов’язано з різним розумінням результатів навчання викладачами, студентами, працедавцями, складністю вимірювання результатів навчання, небажанням роботодавців розбиратися з ними, знаходити спільну мову з університетами. Внаслідок цього виникла цікава дискусія щодо цього, чи підхід, заснований на результатах навчання, призводить до покращення можливості працевлаштування студентів. Було відзначено, що немає жодного наукового дослідження, яке довело б на емпіричних даних, що студенти з студенто-центрованим підходом при навчанні, з виписаними компетентностями знаходять кращу роботу чи мають вищий рівень працевлаштування. Очевидно, що таке дослідження необхідно зробити найближчим часом, щоб бути впевненим у необхідності продовження впровадження студенто-центрованого навчання.

Наступний приклад ілюструє впровадження нової технології в університеті м. Таллінн. Головною метою була обрана зміна образу мислення в стінах університету. Цей підхід запроваджувався згори-вниз, що було викликано невеликим розміром закладу (лише 8861 студент) та його новизною (заснований у 2005 році). Проте така зміна призвела до зміни парадигми навчання, викладання, оцінювання, підходів до вирішення нагальних проблем. Зокрема, адміністрація університету змінила директивний стиль на координацію та підтримку, академічний персонал став набагато більше уваги приділяти розвитку та саморозвитку. Це сприяло уточненню навчальних програм, їх змісту, впровадженню чітких критеріїв оцінювання результатів навчання. Зокрема, основний фокус змістився з того, що викладає професура до того, що вчать студенти. Також була зазначена необхідність постійного щорічного уточнення результатів навчання на основі відгуків роботодавців та анкетування студентів. Проте цей механізм є неефективним, якщо не буде стимулюватися та мотивуватися робота викладача, якщо оцінка його роботи буде базуватися на наукових, а не викладацьких результатах. Внаслідок цього дуже важливо розробляти механізми оцінки саме викладацької роботи співробітників університету.

Представник інженерних спеціальностей зазначив, що в сучасних умовах необхідно впроваджувати технологію «менше викладання – більше індивідуального навчання». На практиці це означає, що кількість контактних годин не може перевищувати 40% годин від обсягу кредитів, а при наявності онлайн-курсу – 20% годин. При цьому всі обов’язкові для вивчення курси повинні мати онлайн-сторінки у Moodle.
Представник медичної спеціальності зазначив, що при скороченні контактних годин обов’язково має зростати роль практики. Студенти медичних спеціальностей проходять її в Естонії у клініці при університеті.

Для творчих спеціальностей було вирішено скорочувати кількість дисциплін з іспитом, заміняючи їх на дисципліни з заліком, оскільки головна мета викладача – перевірити наявність здобутих результатів навчання, а не виставити оцінку.
Також були зазначені і проблеми реалізації нового підходу. Зокрема, багато викладачів не погоджувалися змінювати свій курс через позицію, що він є унікальний. Проте реакція самих студентів змусила відповідні зміни здійснити.
Однак не завжди студенти є такими активними: дуже часто студенти не бачать різниці між видами навчання та не зацікавлені у цьому розбиратися, оскільки не бачать, що це їм дасть у майбутньому.

Подальша робота в групах була направлена на те, щоб обговорити з колегами різних країн переваги, недоліки, найкращі практики та виклики студенто-центрованого навчання.
У другій день була представлена зміна роботи Міністерства освіти Естонії. Основний акцент був зроблений на прозорості та публічності діяльності, для чого була створена інформаційна система для онлайн-моніторингу роботи всіх шкіл в країні. Також були створені центри для перепідготовки вчителів, було проведено перенавчання вчителів майже всіх шкіл. Також були представлені практики створення приватних шкіл з новою філософією підготовки та оцінювання учнів.

Ще одним питанням було впровадження цифрових технологій у навчання. В талліннському університеті впроваджена система eDidacticum, яка містить онлайн-курси, форуми підтримки навчальних дисциплін, дискусії студентів. Вона застосовується не тільки для поглиблення знань студентів, але й для дистанційних студентів, частково-зайнятих студентів, а також тих, хто навчається впродовж життя.

Був також представлений досвід роботи Національного Агентства з якості Естонії, проте українська команда експертів вже детально знайома з ним.
В кінці були підведені підсумки семінару, а також визначена важливість використовувати Virtual Community для роботи експертів між заходами.

Висновки і пропозиції/рекомендації для України:
1. Розглянути доцільність ранжування цілей і результатів навчання за прикладом Йорданії.
2. Рекомендувати МОН України підвищити прозорість особливо середньої освіти за прикладом Естонії.
3. Провести дослідження щодо впливу студенто-центрованого навчання на можливість знаходження роботи.
4. Активізувати роботи з Virtual Community для обговорення нагальних проблем вищої освіти.
5. При проведенні подібних заходів в Україні застосовувати більше сесій для роботи в малих за розміром групах (до 10 людей), де обов’язково обмінюватися досвідом між всіма учасниками.